УДК 336.71

А.П. БОТНАР, магістрант, НТУ «ХПІ»,

І.В. УГРІМОВА, ст.викладач, НТУ «ХПІ».

ВПЛИВ ЗМІНИ СТАВКИ РЕФІНАНСУВАННЯ НА

РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАІНЇ

В статье проведен обзор периодического и аналитического изданий с подробным рассмотрением программ и предложений по прогнозированию изменений в экономике путем рефинансирования коммерческих банков.

In the floor the review of periodic and analytical edition is conducted with the detailed consideration of the programs and suggestions in relation to prognostication of changes in an economy by refunding of commercial banks.

Вступ. Ставка рефінансування – це не ринкова ставка, а регульована величина, вона змінюється з урахуванням попиту на кредит та пропозицією ресурсів, а також з урахуванням темпів інфляції. Ставка рефінансування – це ставка, під яку Центральний банк кредитує комерційні банки. Це досить грубий але дієвий фінансовий інструмент, яким користуються у багатьох розвинутих країнах в період кризи.

Постановка цілі. Метою даної роботи є обґрунтування необхідності оперування Національним банком України процентною ставкою, як головним стимулятором антикризової політики.

Результати дослідження. В рамках проведення монетарної політики в розпорядженні державних органів є набір інструментів, використання яких у певному напрямку або створює умови для сталого економічного зростання, або спричиняє його відсутність. Але не слід забувати, що використання одного чи іншого фінансового інструменту для врегулювання макроекономічних проблем не може паралельно розв’язати інші, не менш важливі [1].

На прикладі досягнень зарубіжних економік, у передкризові та кризові часи, оперування ставкою рефінансування дало змогу ринку набрати обертів та самостійно вирішити ряд макроекономічних проблем. Що стосується банківського сектору України, є низка проблем, які навпаки завдають труднощів в урегулюванні економічних питань [2].

У 2009 році обсяг виданих НБУ кредитів комерційним банкам та іншим позичальникам збільшився на 22% і на 1 січня 2010 року становив 74,025 млрд. гривень. На той же час, ставка рефінансування встановлена Європейським центробанком у червні 2009 року становила 1%. В Україні цей показник зафіксовано на позначці 11% [3].

За даними експертів потенціал зниження процентної ставки не вичерпаний, тобто над цим необхідно працювати. За останнім прогнозом інфляції на 2010 рік, який складатиме 9,7%, зниження ставки рефінансування можливе не більше цього бар’єру, а навіть і нижче, адже це цілком очевидна вимога економіки. Тим більше, що гривня матиме потенціал для укріплення, що разом зі зберігаючим диференціалом внутрішніх та зовнішніх ставок створюватимуть умови для притоку спекулятивного капіталу [4]. Такі дії мають правильне орієнтування, оскільки ще не видно реальних доказів швидкого відновлення реального сектору економіки. Це дозволить оживити промисловість, але треба врахувати вплив інших факторів, які показали напрямки необхідного направлення інвестицій [5].

Програма яка супроводжуватиме зниження процентної ставки повинна бути захищеною НБУ в плані обмежень потоків кредитних інвестицій в економіку через комерційні банки. Кредитування НБУ комерційних банків має бути схоже на програму цільового призначення, так як малий та середній бізнес досить швидко реагує навіть на незначні економічні зміни, в той час, як промисловість такої реакції не має. Необхідність контролю за малим та середнім бізнесом обумовлено фактами повного поглинання внутрішніх інвестицій малими підприємствами та незмога великих підприємств промислового комплексу вчасно реагувати та вижити, що суперечить бажанню політичної еліти стосовно вкладам в долю ВВП країни.

Думки експертів стосовно зниження процентної ставки НБУ до 6% не підтримано. Вживати таких критичних заходів досить небезпечно саме для громадян країни, оскільки це досить помітно відобразиться на споживчому кошику [6].

Тиск на ринок кредитів з боку Нацбанку повинен бути планомірний, та впродовж кожного кроку досліджуваний, бо надмірна інфляція може зіпсувати очікувані результати, так як проблеми з фінансуванням в банківському секторі та непослідовна монетарна політика, що призвели до скорочення банківського кредитування реального сектора у минулих роках.

Регулювання підприємницької діяльності може впливати на здатність малих та середніх підприємств протистояти кризі та використовувати нові можливості, що з'являються у процесі відновлення економіки. Якість регулювання підприємницької діяльності допомагає визначити, наскільки просто реорганізувати проблемні компанії, щоб допомогти їм пережити скрутні часи та відновити нормальну діяльність, коли почнеться пожвавлення попиту, а також забезпечити сприятливі умови для створення нових підприємств [7].

Дії з приводу використання процентної ставки, як фінансового інструменту, спроможні вивести економіку з кризового стану, не повинні вважатися коротко- чи середньостроковими, як це бачиться в урядових антикризових програмах. Вплив ставки рефінансування не носить короткостроковий характер, це внесення змін у монетарну політику, метою якої є вплив на виробництво, безробіття та інфляцію. Необхідно відзначити, що цей вплив відбудеться через якийсь час, негайно зміниться лише вартість грошей. Зміни в монетарній політиці відобразяться на фондовому ринку через зміни в оцінці вартості портфелів цінних паперів, зміни у вартості капіталу та інші механізми. Можна вважати сам фондовий ринок незалежним джерелом макроекономічних змін, на які варто реагувати за допомогою ставки рефінансування [2].

Висновок. Таким чином можна зробити висновок, що у економіці необхідно зафіксувати загальне бачення розвитку процентних ставок, можлива їхня зміна у випадку прийняття НБУ активної позиції на ринку грошей (розширення рефінансування). Даний прогноз у сукупності з прогнозом інших немаловажних макроекономічних факторів як інфляція й обмінний курс іноземної валюти до національної валюти, безумовно, збагатить вихідні дані для підготовки підприємців (зокрема, надасть необхідну інформацію для розробки схеми й умов фінансування), дозволить глибше досліджувати ефективність інвестиційного проекту в процесі розгляду різних варіантів розвитку макроекономічного оточення.

Список літератури: 1. Адамік Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика: Навч. посібник.- Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 286 с. 2. Craine, Roger, & Martin, Vance. 2003. Monetary Policy Shocks and Security Market Responses. Manuscript, University of California at Berkeley. 3. http://www.unian.net/ukr/news/news 4. Ставка рефинансирования: Александр Сёмин, экономист ООО «ЦЭП». 5. Форум з економічного розвитку України.- Вашингтон, жовтень 2009 р.6. По материалам Інтерфакс-Україна. 7. http://www.doingbusiness.org/

Поступила в редколлегию 21.03.10