УДК 330.322.0
Т.І.
КОЧЕТОВА, ст. викладач, НТУ «ХПІ»,
Н.Є. САФОНИК, студ.,
НТУ «ХПИ»
ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ
НА
ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНИ
В
данной работе проанализированы факторы, влияющие на инвестиционную
привлекательность Украины. Приведены примеры опыта привлечения иностранных
инвестиций постсоветскими странами, в частности Белоруссией. На основе
зарубежного опыта повышения привлекательности даны рекомендации по улучшению
бизнес климата в стране.
The factors which influence on the level of business
attraction of the foreign investments are analyzed in the article. Given recommendations
are based on the significant points of effective experience of other post
soviet countries, especially
У поняття «привабливість» входить імідж країни,
довіра інвесторів і сприйняття даної країни або регіону з погляду можливостей і
конкурентних переваг для прямих іноземних інвестицій. Отже, інвестиційно-привабливою
є та країна, яка може зацікавити іноземних інвесторів
і примусити їх інвестувати в її економіку.
Вважається, що Україна має жахливе бізнес середовище, яке
є наслідком не лише фінансової кризи, а й особливостей політики держави:
ненадійність банківської системи, коливання валютних курсів, недосконалість
податкового законодавства, адміністративний
тиск та і взагалі прозорість державної політики.
Але проблеми не лише в адміністративному
врегулюванні. Розпочинати бізнес в нашій країні іноземного інвестора можуть
налякати макроекономічні показники. За даними МВФ у 2004-2008 рр. середньорічна інфляція
на рівні 14% була зафіксована у 14 країнах,
серед яких і Україна. За оцінками Кабміну річна інфляція до кінця 2010 досягне
13,1%, а це ще трохи вище, ніж у минулому році – 12,3%.
Про актуальність проблеми свідчить також той факт, що
обсяги чистого припливу прямих іноземних інвестицій в Україну у 2009 р.
скоротилися в 2,2 рази – до 4,5 млрд. дол., які у 2008 р. складали 9,9
млрд. дол. [5].
За результатами опитування проведеного Міжнародним фондом Блейзера
саме макроекономічні чинники та нестабільна фінансова система є дуже важливими
для 54% опитаних інвесторів при виборі країни інвестування. Водночас, надмірний
адміністративний тиск та низька якість корпоративного управління турбує 42%
опитаних [1].
На відміну від інших країн, що розвиваються,
бізнес-клімат в нашій країні постійно погіршується. За останні три роки Україна
помітно опустилася в рейтингу легкості ведення бізнесу, який публікується МБРР,
зі 128 позиції серед 175 країн за дослідженнями Doing Business-2007 до 142 місця зі 183 країн
згідно Doing Business-2010. В той час
як інші пострадянські країни займають вищі позиції: Білорусія займає 58 позицію
в рейтингу, Казахстан – 63 місце, а Молдова – 94 за даними Doing Business-2010 [3].
Проте високі ризики інвестиційної діяльності в Україні
обіцяють високу дохідність, як і в усіх країнах, що розвиваються. За даними Європейської асоціації
спільного капіталу (EVCA) рівень повернення інвестицій в країнах СНД вищий, ніж
у західноєвропейських державах, тобто рентабельність бізнесу в Україні вища. Отже, на жаль, Україна не користується
такою ж популярністю серед інвесторів як її пострадянські країни-сусіди.
До прикладу, в 2001 році в Білорусії була прийнята Національна
програма залучення інвестицій в економіку республіки на період до 2010 року,
яка передбачала забезпечення вигідних умов для іноземних інвестицій для технічної
та технологічної модернізації економіки.
Саме тому Білорусія має більш якісні параметри інвестиційної діяльності,
ніж Україна, а саме стабільність суспільно-економічного стану, державна
підтримка іноземних інвесторів і наявність інвестиційних пільг, послідовність
фінансової політики, низький рівень корупції.
Корумпованість негативно впливає на залучення іноземних інвестицій до
українського бізнесу. За дослідженнями МБРР майже 30% компаній використовують
хабарництво для вирішення питань з державними чиновниками, в той час як у
Білорусії кількість таких компаній удвічі менша – лише 13,5% опитаних готові
вносити такі «платежі» [4].
Важливим чинником, який визначає загальну інвестиційну привабливість
країни, є конкурентоздатність податкової системи. Україна втрачає в інвестиційній привабливості через
недосконалість своїх податкових правил, адже загальна ставка податкових виплати
в Україні становить близько 57,2% прибутку [5].
Вагомим критерієм для іноземного інвестора є простота процедури реєстрації
підприємства та власності. Кількість процедур при реєстрації підприємства в
Україні вдвічі більша, ніж у Білорусії, а це відповідно довше і складніше, а
розмір мінімального статутного капіталу в Україні становить 153,5% ВВП, в той
час як у Білорусії розмір статутного капіталу не залежить від ВВП країни. Те
саме стосується і реєстрації власності. Час реєстрації власності в Україні
триває 98 днів і становить 2,6% від вартості власності, а в Білорусії ця процедура триває всього 18 днів і
становить 0% від вартості власності [4] .
Отже, спрощення процесу реєстрації підприємств,
а також вдосконалення законодавства з корпоративного
управління дозволить не тільки зекономити час та зусилля, але
й істотно вплинути на готовність інвестувати саме в Україну.
Слід зазначити, що в Україні є позитивні зрушення
щодо реєстрації майна. Наприкінці 2009 року було прийнято закон, який спрощує
три найбільш складні та витратні регуляторні процедури. По-перше, зменшено у
100 разів розмір мінімального статутного капіталу, необхідного для створення
ТОВ, по-друге скорочено термін видачі дозволів: встановлено чіткий термін видачі—10
днів та запроваджено принцип «мовчазної» згоди. За ним дозвіл вважається
виданим, якщо дозвільний орган не надав заявнику у визначений термін своєї
згоди чи вмотивованої відмови.
Ще однією з головних передумов успішної інвестиційної діяльності є низький
рівень інфляції та передбачуваність рівня цін в економіці. Для цього необхідні,
по-перше, контроль за доходами та видатками бюджету, а по-друге, розв'язання
проблем боргового тягаря.
Слід також запровадити просту і зрозумілу систему оподаткування, яка б
передбачала, стягнення податків з урахуванням бізнес-інтересів. що передбачає
державну фінансову підтримку, цільові субсидії та податкові пільги для
іноземного капіталу.
Позитиву додає
стабілізація політичного життя країни. Президент України 17 березня 2010
року затвердив положення і персональний склад Комітету з економічних реформ,
основними завданнями якого визначено підготовку програми економічних реформ в
Україні. Такий крок може прискорити розвиток власного інвестиційного
потенціалу, проведення фінансових, політичних, організаційних, управлінських та
соціальних реформ, вдосконалити законодавство, зменшити всеосяжну корупцію, а
отже, покращити імідж країни, як надійного партнера [6].
Згідно з дослідженням Міжнародного фонду Блейзера інвестиційний потенціал
в України значний, більше половини, а саме – 53,7%, інвесторів планують
інвестувати до України в найближчі шість місяців, проте ще 24,4% проявляють
обережність у своїх планах або поки не визначилися.
Україна є досить перспективною державою для іноземного
інвестора – це мобільна і відносно дешева і кваліфікована робоча сила, місткий
внутрішній ринок споживання, вигідне геополітичне положення, розвинена газотранспортна система, інноваційний потенціал, готовність
керівництва до змін.
Головним завдання нашої держави є розкриття цього
потенціалу, використовуючи досвід країн-сусідів, а саме: стабілізувати
політичне та соціально-економічне життя країни, зменшити адміністративний тиск
та забезпечити державну підтримку іноземних інвесторів, створити пільги та
цільові субсидії, спростити податкове законодавство та митні процедури,
зменшити корупцію та зупинити розвиток тіньового ринку.
Список літератури: 1. www.bleyzerfoundation.org 2. http://www.doingbusiness.org/ Documents/Country Profiles /UKR.pdf 3. http://www. doingbusiness.org/Documents/DB10_Overview.pdf 4. http://www.doingbusiness.org/
ExploreEconomies/?economyid=194 5. http://www.eba.com.ua/ua/
analytical / barriers.html 6. Указ
Президента України №273/2010 «Про утворення Комітету з економічних реформ» від
26 лютого 2010 року
Поступила в редколлегию 12.05.10