УДК 336.64

А.А. ПАВЛОВСЬКА, студентка, НТУ «ХПІ», Харків

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Метою даного дослідження є виявлення факторів, параметрів та методів оцінки конкурентоспроможності підприємства, а також проведення аналізу впливу фінансової стійкості на конкурентоспроможність підприємства.

Ключові слова: конкуренція, конкурентоспроможність, фінансовий стан, фінансова стійкість.

Целью данного исследования является выявление факторов, параметров и методов оценки конкурентоспособности предприятия, а также проведение анализа влияния финансовой устойчивости на конкурентоспособность предприятия.

Ключевые слова: конкуренция, конкурентоспособность, финансовое положение, финансовая устойчивость.

The purpose of this research consists in identification of factors, parameters and methods of enterprise competitiveness, as well as analysis of financial stability impact on competitiveness of an enterprise.

Key words: competition, competitiveness, financial state, financial stability.

Актуальність проблеми. Перехід до ринкової економіки зумовлює необхідність системного дослідження та аналізу стану підприємств-конкурентів. За ринкових умов ефективно функціонувати здатні тільки фінансово стабільні підприємства, управлінський персонал яких опанував сутність економічних аспектів управління конкуренцією. Таким чином аналіз фінансової стійкості є досить актуальним і своєчасним для забезпечення рівня конкурентоспроможності підприємства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Найважливішими рисами ринкової системи є самостійність, незалежність, економічна свобода суб'єктів ринку, що припускає свободу виробника у виборі виду, обсягу, ціни продукції що випускається. Це призводить до виникнення великої кількості виробників на ринку.

Головною метою кожного підприємця є максимізація прибутку. І, як результат, розширення масштабів господарської діяльності. Це призводить до взаємної боротьби підприємців за найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів,зростання обсягу виробництва, і вони виступають по відношенню один до одного як конкуренти.

Конкуренція є невід’ємною частиною ринкових відносин, необхідною умовою розвитку підприємницької діяльності. Саме конкуренція є тією ринковою силою, яка забезпечує взаємодію попиту та пропозиції. Вона примушує виробників враховувати інтереси споживачів, отже і інтереси суспільства у цілому. У результаті конкуренції залишаються тільки ті товари, які дійсно необхідні суспільству. Конкуренція стимулює розвиток економіки та підприємництва. Боротьба за споживача призводить до зниження цін, зменшення витрат, покращення якості продукції, посилення розвитку науково-технічного прогресу.

Суть конкурентної боротьби полягає у збереженні або посиленні позиції підприємства на ринку.

Основним елементом, що визначає здатність підприємства витримати конкурентну боротьбу є конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність підприємства – це сукупність його конкурентних переваг і засобів їх реалізації. Конкурентна перевага розглядається як відмінна особливість підприємства, яка дає можливість перевищувати своїх конкурентів [1].

Конкурентоспроможність є цікавим показником як для виробника, так і для споживача продукції. Виробник зацікавлений у тому, щоб його продукція була продана, а для цього вона повинна бути високої якості та мати мінімальну ціну. Споживач, в свою чергу, зацікавлений в придбанні продукції, що повністю задовольняє його потреби з точки зору якості і ціни.

Оцінку конкурентоспроможності продукції проводять за трьома групами параметрів [2]:

1) Технічні параметри, що включають такі показники:

– призначення товару;

– надійність;

– естетичні характеристики;

– ергономічні характеристики.

2) Економічні параметри − ціна споживання, яка включає витрати споживача на придбання, а також на використання виробу впродовж усього періоду його споживання.

3) Нормативні параметри − це діючі на даному ринку технічні умови, стандарти, норми.

Для оцінки конкурентоспроможності підприємства використовуються 4 основні групи кількісних показників:

1) Ефективність виробничої діяльності

– витрати виробництва на одиницю продукції;

– фондовіддача;

– рентабельність продукції;

– продуктивність праці.

2) Фінансовий стан підприємства

– коефіцієнт автономії;

– коефіцієнт платоспроможності;

– коефіцієнт абсолютної ліквідності;

– коефіцієнт оборотності оборотних коштів.

3) Ефективність організації сбуту

– рентабельність продаж;

– коефіцієнт оборотності готової продукції;

– коефіцієнт завантаження виробничих потужностей;

– коефіцієнт ефективності реклами та засобів стимулювання збуту.

4) Показники конкурентоспроможності продукції

– якість продукції;

– ціна продукції;

– умови платежу;

– строк поставки.

Але найбільш вагоме значення мають показники фінансового стану підприємства. Від стабільності фінансового стану залежить своєчасність погашення зобов’язань підприємства стосовно оплати праці робітників, розрахунків з бюджетом, постачальниками, а також виконання зобов’язань перед кредиторами.

Таким чином ці показники є фундаментом для забезпечення успішної діяльності будь-якого підприємства. Вони відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні та потенційні можливості підприємства. Аналіз показників фінансового стану надає інформацію про стадію розвитку і діяльності підприємства, а отже й про рівень його конкурентоспроможності.

Фінансова стійкість є одним з найважливіших елементів фінансового стану підприємства, який характеризує рівень його конкурентоспроможності. В сучасних умовах господарювання фінансова стійкість підприємства є найбільш повною оцінкою діяльності будь-якого підприємства. Саме фінансова стійкість є гарантією виживання і розвитку будь-якого підприємства. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання.

Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів, їх розподілу та використання, який забезпечує діяльність підприємства на основі збільшення прибутку, платоспроможності і кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику [3].

Якщо підприємство фінансово стійке, то воно може витримати несподівані зміни ринкової кон'юнктури і не стати банкрутом. Більш того, чим вище його стійкість, тим більше переваг воно має перед іншими підприємствами того ж сектора економіки в одержанні кредитів і залученні інвестицій. Фінансово стійке підприємство вчасно розраховується за своїми обов’язками з державою, позабюджетними фондами, персоналом, акціонерами.

Оцінюючи показники фінансової стійкості, можна визначити на якій стадії розвитку знаходиться підприємство та які кроки потрібно зробити для його подальшого процвітання. Порівнюючи ці показники між підприємствами, можна зробити висновок про рівень конкурентоспроможності даного підприємства в галузі.

Покращення показників фінансової стійкості свідчить про ефективність діяльності підприємства у виробничій, фінансовій та інвестиційній сферах. Це означає, що підприємство ефективно використовує всі види ресурсів, веде постійний процес удосконалення технологій виробництва, використовує інновації та нововведення, мінімізує витрати. Отже збільшення показників фінансової стійкості свідчить про посилення позицій даного підприємства на ринку, підвищення його конкурентоспроможності.

Саме фінансова стійкість характеризує рівень стійкості роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі. Фінансова стійкість – це здатність підприємства протистояти операційним труднощам, а отже й здатність залишатися конкурентоспроможним.

Таким чином фінансова стійкість характеризує можливість стабільного розвитку підприємства у майбутньому, а стабільність є запорукою підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Список літератури: 1. Ягодкина О.В. Конкурентоспособность предприятия: подходы к пониманию // Економіка. Менеджмент Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2006. – № 16. – С. 99-104. 2. Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства: навч. посіб. / І. Должанський, Т. Загорна. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 384 с. 3. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. – К: Вид-во КНЕУ, 2002.

Надійшла до редколегії 05.03.11